aboutme: октября 2011

пам*ятаю і люблю....

тут я з дідусем маминим він помер 12 років назад мені було4 роки памятаю одне він мене дужеее любив так як ябула 1 внучка його всі діти крім мами вмерли в мами було 3 братиків вони вмерли маленькими тому мене любив завжди називав "надійка" казав "запамятай надійка коли ти виростеш будь щаслива ..живи яскраво і весело навітья якшо мене не буде (він знав шо має скоро померти) я тебе дуже люблю" блін згадую зараз ці слова з сльозами..... справді мені було 4 рокия запамятала кожен його слово . внука нажаль так іне дочекався.....я б дуже хотіла б його вернути дуже. ......

щасливе дитинство....ностальгія...

цілий вечір переглядала старі фотографії моя мама дуже гарно фотографувала і я була її найулюбленіша модель тож фотографї з дитинства в мене куча .......ось двишся і так хочеться вернутися в ті часи безтурботливі щасливі... де не було заздрощів... суперечок і тд..ех найкращі часи.......ось деякі фото