I will allways love you .......

.

пам*ятаю і люблю....

тут я з дідусем маминим він помер 12 років назад мені було4 роки памятаю одне він мене дужеее любив так як ябула 1 внучка його всі діти крім мами вмерли в мами було 3 братиків вони вмерли маленькими тому мене любив завжди називав "надійка" казав "запамятай надійка коли ти виростеш будь  щаслива ..живи яскраво і весело навітья якшо мене не буде (він знав шо має скоро померти) я тебе дуже люблю" блін  згадую зараз ці слова з сльозами..... справді мені було 4 рокия запамятала кожен його слово . внука нажаль так іне дочекався.....я б дуже хотіла б його вернути дуже. ......

щасливе дитинство....ностальгія...

цілий вечір переглядала старі фотографії моя мама  дуже гарно фотографувала і я була її найулюбленіша модель тож фотографї з дитинства в мене куча .......ось двишся і так хочеться вернутися в ті часи безтурботливі щасливі... де не було заздрощів... суперечок і тд..ех найкращі часи.......ось деякі фото

батьки........люди яким я завдячую своїм житям.....тим  що виховали так яка я зараз.

.дякую !

батьки........люди яким я завдячую своїм житям.....тим  що виховали так яка я зараз.
.дякую !

Не будемо про погане....

Так в останній час я стала занадто песимістичною....це погано....Краще думати про щось приємне....от якщо так подивитися то зациклилася на одному і не бачу інших................

.Щойно перегянула фільм "Жорстокі ігри", морально дуже важкий фільм...незнаю чому але він мені подобається хоча після прегляду фіговий настрій стає....але там дуже цікавий сюжет в деяких моментах хочеться плакати загальна картина рзповідає про сучасне суспільство, майже всі відносини побудовані на брехні підлості, бажанням комусь щось довести, здобути репутацію, зраді, веденням подвійної гри.

Нічого цікавого....

Чомусь стала в блозі рідше писати...незнаю.....може тому що в житті нічого цікавого?...хз..

без настрою

блін як тупо.......тліьки що спала...прийшла мама і благополучно мені вичитала що треба готуватись до пар ......як все набридло.........хочеться виїхати далеко з цього міста..........почала читати драйзера цікаво але напряжно....серйозна книга...Навіть незнаю звідки взявся цей стан...просто розвинувся і все......... тре іти поспати......

капец

блін, тіки початок навчально року, а навчальний процес вже дає жару =/ Ніяк не звикну до думки, що треба раніше лягати спати, що треба робити ДЗ, що треба меньше часу проводити в інтернеті. Але все в житті супер - і навчання, і люди, що мене оточують. Єх, золоті роки. Ага :)

фігово

я напевне ще довго не змирюсь з думкою що  вже почалось навчання підйом рано ...ох це жах сьогодні всейдень проспала на парах.... щей температура взялася афігеть...настрою 0 ..........капец повний........

ще 5 дныв.....5 днів літа..ааа заберіть мене назад!!!!!!!!1

хех ну ось і кінчилось літо.....коледж...скоро навчання ...як згадаю.......... Підйом о шостій ранку - додому о шостій вечора. Як 7-годинний робочий день. Хм...такого навіть при комунізмі не було))) оО Брр...немає часу навіть на інтернет. Починаю забувати, що таке вільний час і нормальна їжа. Майбутній педагог, блін :) Ось так.

найшла цитату в нет сподобалась......

""""""""Мы ищем своего Человека. Чтобы однажды жизнь обрела смысл.""""""""

...Іноді, щоб побачити захід, потрібно виглянути з вікна, відірвавшись від монітора. І ти дивишся і розумієш, що СПРАВЖНє життя - воно не тут, не вмістилася на 15-дюймовому екрані ноутбука. Немає. Вона там, за цим самим вікном. 

Там, де чути сміх і 

голоси тих,  хто"""" творить  цей світ і робить його яскравішим """"хто живе в режимі off-line. 

.....У такі моменти залишається лише місце для теперішнього....

це лыто було і буде найкраще.......

кынець лыта........стільки планів здавалось мало б здійснитися......аж страшно уявити що ще трошки ы навчання....... знов цы  безсонны ночы ......приходиш рано на 1 пару спиш будить тебе дзвінок вже на перерву і так цілий семестер ....але незважаючи на це в мене будуть чудові згадки про проминувше літо найкраще літо......

"художник-фотограф" з наклоном англійської ...

....це про мене...Сьогодні пів дня  потратила щоб намалювати всетаки маслом картину яку планувла ше намалювати на початку червня ...сиділа на землі в центрі міста під якимось деревом...люди дивилися як на прибульця на мене. ...всі так підозріло посміхалися..мабуть вважали мене за божевільну....рідко таке побачиш в нашому містечку...

p.s фотка з сьогоднішнього пленера..

сашка*

Обожаю людей, которые заставляют меня смеяться. Я правда думаю, что смеяться — это то, что я люблю больше всего. Это лечит множество болезней. Возможно, это самое важное в человеке. 

пічально.(С) сашка..

Багато думок...Про людей, про життя...Можу одне сказати: люди жорстокі, і дійсно найбільше болю можуть принести найближчі люди...люди яким ти відкриваєшся, люди яких ти впускаєш в своє життя.

привітик...пів дня я сьогоднів довбала стіни чипляла фотки.я вирішила раз я фотографую значить фото мають бути скізь навіфть в туалеті гг (хоча мама цю ідею не підтримукє)хаха.врезультаті таке вийшло.....

ррр))))

блын замучила уборка весь день тыльки ы быгаю..я навыть на новий рік так не прибирала як сьогодні...хех новоселья всетаки!**)))

Missy Higgins - Where I Stood

чула цю пысню декылька разыв  по радыо але незнала хто її співає......коли я її найшла  яна неї підсіла серйозно ось уже 2 рік день в день я її слухаю..стоїть на дзвінку  будильника телефона тощо......дивно те що ..не надоїдає....

Ця пісня насправді моє життя....

цінуйте людей які з вами......зараз...

Ніколи не зрозумієш логіки інших...серйозно, як би ти того не хотів....Тоді просто треба забити на все, і жити далі. Радіти, веселитись, адже життя іде, і воно занадто коротке, щоб тратити його на різних.....не буду виражатися, скажу просто на недостойних людей!!!!!Не тратьте час на людей, які не бажають його порвести з вами, даруйте щастя тим, хто буде його цінувати, всіх інших шліть подалі....життя стане кращим))))

Дякую тобі...

2:23

Океан Ельзи - Дякую тобі.......

Дякую тобі
За то, шо ти завжди зі мною.
                                                         І я живу не так, як всі,
Як за стіною, але з любов’ю на душі.

Happy birthday!!!!! сонечко

блін 7 років і коли вони пройшли??
памятаю як років 5 назад я сиділа вдворі з каляскою...а пашка (братик) спав..я разом робила алгебру...тепер він вже закінчив 1 клас...у нього грандіозні плани на майбутнє..... і сестра яка його дуже любить.......

Ще один місяць літа...

Ось і пройшов ще один місяць літа.....стільки планів здавалось мало б здійснитися....попереду серпень, він несе в собі надію на те, що літо ще не пройшло даремно.

ураааааа!!!!!

Привітайте мене, народ! вчора  янарешты зробила перший крок до отримання паспорта...*аплодисменти*    я сфотографувалася!!  в вывторок пыдем з ыванкою в паспортний  .... Тепер я буду  в цій країні ХТОСЬ! Ну, в крайньому випадку вийшла з розряду "букашек" хехе ;))

"Тяжела и неказиста жизнь..."

брэд..

Я відвернула веб-камеру до стіни, бо мені здається, що хтось за мною стежить за її допомогою. Я боюся переписуватися в icq і тп., бо мені здається, що хтось все це читає.(

перед тим, як вийти з ліфту, я висуваю голову і спершу дивлюся, чи не стоїть/заховався хтось шоб як тільки я вийду якось налякати мене або що...(вдарити по голові, наприклад оО).

АААА...ще іноді здається, шо в квартирі всюди приховані камери. Ну це вже взагалі фініш))

Треба більше спати...

Summertime)

Літо))) Спека))
так не хочеться вставати рано ... будильник дзвенить, відключаєш його, думаєш ось-ось встану, але ....
прокидаюся ще 3 години)))
а потім підхоплюється і біжиш стрімголов по справах)
Ось і сьогодні якраз такий день)

перемога держави, в очах народу

ленка й мішка..це однозначно одна з найкращих моїх зйомок багато коментарів щодо неї було..і я вдячна лені і міші що вони .....і найшли все потрібне..таких людем я б фотографувала б ..вічно...

це ж треба!
цілий день просиділа внеті , періодично посилаючи смс-ки, запити в космос, відволікаючись на каву, згущене молоко і телефонні дзвінки. Іванка кличе на двір ... а я нє ... З усієї купи справ зробила найважливіше-зачесалась  і нафарбувалася)) ха ха

хаха дивовижно**

От є дивовижні люди, які з ходу придумують прізвиська / імена улюбленимлюдям і предметів.
Наприклад: машина у них може бути і рижиком, і ластівкою, і колобком, ібріченькой, і навіть ричухой.Кота сосискою обізвуть, а улюблену собаку по кличці Юджин неодмінно будуть кликати Мойшею.....
А я от не можу так. Кота кличу по даному йому імені , машину машиною називаю, ....хд)))

...я не знаю куди іде дитинство але знаю де воно точно грає.......

       які ж прекрасні діти живуть у нас у дворі!

    Вчора вони засунули кота в поліетиленовий пакет-від дощу рятували.

А зараз сплячу собаку піском засипають ...

про себе

люблю.... , коли є кому подзвонити в 04.00,американські комедії люблю я, зиму не люблю, ї, а ще люблю я мармелад і піццу, і не хворію я панічним бажанням схуднути до стану анорексії, не люблю ще попсові фото з кавою і сигаретами, коли брешуть мені не люблю, критику розумну поважаю, і люблю я Америку , хоч там і не була ніколи я..... Апельсиновий сік я не люблю дуже і томатний, люблю пунктуальних людей, ,ненавиджу котів, люблю собак, море люблю я дуже, , , їсти морозиво ( я морозивоманьяк )і полуницю я люблю ...

Фотографія - це мить яка залишиться з тобою назавжди..

Всі ми знаємо як приємно дивитися в теплій компанії друзів свій старий фото альбом, в якому відображено стільки щасливих
миттєвостей вашого життя! дивитися і згадувати ці яскраві, і ціні моменти життя...от я вирішила зайнятися фотографією..

я найшла себе в ній...це чудовий шанс побачити прекрасне  вцій неодноразовій реалоьності......

фотографую....уже десь як рік   починала простим телефоном самсунг 1.3 мега пікселів хахах фото були "чудові" лиця нечіткі все розмите..згодом перейшла на мильницю... (цифровик) довго нила татові нащод чогось серйознішого фотоапарата він думав шо це знов моя якась примха..але понивши день в день його нерви не витерпіли і я всетаки дочекалась свою дзеркалку кенон 500 д... 

Я  і досі ним знімаю...  я вважаю.що я ..виросла за цей рік по фото ...мене уже запрошують співпрацювати фотографи ...запрошують на весільні зйомки..я цьому дуже рада...ну і буду ....вдосконалюватися...далі ось деякі мої остані фото...

Народилася я в маленькому не всім відомому містечку Дубно і батьки назвали мене Надією..  Інколи я люблю це місто, а інколи просто ненавиджу.
Моє життя було майже завжди спокійним та сірим, як у більшості населення планети Земля. Інколи траплялись приємні та неприємні події.

на фото я змамою емм 15 років назад...це були напевне щасливі часи..але я їх  уви..не помню....

Привіт... Ну ось і я... Тут буду відкривати світу моє життя...